Люди 666: станут ли Путин и Янукович рекламировать порнографию? Политико-педофило-порнографический
скандал в Киеве выходит на глобальный международный уровень! Слуги
дьявола, или люди 666, решили открыто продемонстрировать свое
могущество! А чего им бояться? Судя по всему, все ветки исполнительной и
законодательной власти как Украины, так и России, надежно
контролируются их братьями - дегенератами. По сути это сигнал к
установлению Нового Мирового порядка, о котором сколько писали, и вот он
пришел. Не ждали так быстро?
Знаковое скандальное событие произошло в Киеве. В
государственном предприятии музее «Мистецький Арсенал», которое есть
подразделением Управления делами Администрации Президента Украины В.Януковича,
открылась большая выставка «Космическая Одиссея». Арсенал расположен в центре,
на Печерске, как раз напротив колыбели православия Киево-Печерской Лавры.
Чи потрібенамериканський досвід українським музеям?
В «Музеї Івана
Гончара» відбувся семінар з музейної справи та культурної політики «Музеї та
інтерпретація культурної спадщини: досвід США для України».
Всім відомо, що
американські музеї стали еталонами сучасної музейної справи: цікаві
експозиції,інтерактивна робота з
відвідувачами, незалежне фінансування.
Лише згадки про
них гріють кров. Сховані десь скарби кличуть в дорогу, піднімаючи з глибин душі
вічну тягу до пригод і мандрів. На жаль, чи на щастя, ми виховані на казках і
літературі, які переконують, що диво можливе. Очікування чогось неймовірного
просто прикрашає сірі будні. Часто, в кінці життя, виявляється, що лише те
очікування і було чимось справжнім і чистим…
Сталося так, що
маленькій міжнародній команді журналів «Музеї України» і «Нова Січ», довелося
долучитися до реальних розслідувань таємниць гігантських цінностей, що мають
певний стосунок до химерної української історії. Зрозуміло, жодного скарбу не
знайшли, але змогли стати першоджерелами багатьох легенд, які мають власний
розвиток, виводячи з рівноваги істориків.
Розслідуємо
найзагадковішу сторінку Другої світової війни: перебування в Україні Гітлера,
діяльність Аненербе, шлях гігантських скарбів, операції ОУН-УПА. Інформації
обмаль. Здобувається вона дуже важко. Заважають професійні скарбошукачі, які
першими розкусили значення розкопаних фактів. Додайте сюди нездоровий інтерес
спецслужб, різноманітних авантюристів – можливо зрозумієте, в яких
екстремальних умовах працює маленька команда журналу «Музеї України», яка знову
випадково опинилася у всіх цих детективних епіцентрах… Як завжди, ми
залишаємося єдиним легальним центром оприлюднення ексклюзивів. І це не завжди
радує…
Здається, знову
створили першокласну історичну сенсацію. Вірніше, перевірили легенду. Є
програма «Руйнівники міфів», мабуть нам час починати цикл «Ревізія легенд». До
того ж, ми самі ті легенди спершу і створюємо. Можна сказати, що закінчився
перший етап масштабного міжнародного розслідування таємниць Третього Рейху. Географія,
склад і кількість учасників – вражають. Схоже, комусь доведеться летіти до
Антарктиди. Ми ж збираємося у Вінницьку область…
Похоже пришло время тайн Третьего Рейха. В разных странах
возникают некие документы, вещи каким-то образом связанные с обществом
«Аненербе» - наследие предков, ставшего подразделением СС. Неожиданно для нас
самих, маленькая команда авторов журнала «Музеи Украины», вновь оказалась в
странных эпицентрах мистических расследований и событий. Оказывается,
существуют архивы Аненербе, которые попали в руки сотрудников службы
безопасности ОУН! Но, обо всем по порядку.
Ми явно взяли
правильний слід. Оприлюднили серію сенсаційних фактів про таємниці СС,
Аненербе, пошуки скарбів. Нашими інформаторами стали загадкові люди, як ми
підозрюємо, колишні офіцери радянських спецслужб. Можна припустити, що є
кількагруп відставників, які
цілеспрямовано досліджують певні історичні періоди, шукаючи скарби. І рівень їх
знань, оригінальних документів, якими вони вільно оперують, доступи, контакти
викликають у нас щире захоплення. Зрозуміло, все це давно знаходиться за межами
розуміння вчених, громадськості, ніхто не може нічого спростувати чи
підтвердити. Сіра зона історії.
Цю книгу мало хто
тримав у руках. Тираж обмежений. Колекціонери не вагаючись віддають за неї
кілька сот доларів. Два томи унікального каталогу «Старовинні карти». Відмінна
поліграфія. Короткі, зрозумілі пояснення. Роздивляюся вже кілька днів… Хоча,
Олександр Прогнімак подарував мені каталог ще з півроку тому… Каюся – не було
часу!
Справа в тому, що
відомий дослідник і збирач старовини О.Прогнімак, має неймовірну колекцію
старовинних карт. Навіть відкрив музей карт на Подолі, куди безкоштовно може
прийти будь-який школяр, студент, історик… Власним коштом Олександр
Володимирович видав каталог карт! Випадок безпрецедентний!
Село Парутине. Очаківський район. Миколаївщина. Легендарна Ольвія. Саме тут далекоглядний Сагайдачний сховав гігантський скарб - частину золотих трофеїв, захоплених при взятті Варни і Очакова.
ОДНИМ УДАРОМ - СЕМЕРЫХ. Полет Юнкерса-52 в Москву в гости к Сталину.
Когда-то, в 1994 году, сначала
на английском, а потом и на русском языке вышли мемуары Павла
Судоплатова «Разведка и Кремль», известного генерала КГБ, отсидевшего
15 лет на Лубянке «за связь с Берией». Он - организатор ликвидации
Коновальца (лично) и Троцкого. Судоплатов – талантливый человек, с
профессиональной отменной памятью.
Эпопея розысков сабли Мазепы давно превратилась в легенду. И
в некий геополитический символ, которым очень любят размахивать разнокалиберные
деятели по разные стороны украинской границы. Да, международный детектив получился
знатный…
Нам, непосредственным участникам всех тех невероятных
событий, ничего не остается, как мирно пить пиво, вести вялые переговоры с
несколькими кинокомпаниями и периодически делать уточнения. Между прочим, это
так забавляет…
Пошуки скарбів
Гетьмана Мазепи продовжуються. Давно відійшли ентузіасти. Тепер це
геополітичний процес, де задіяні спецслужби, дипломати, уряди, відомі діячі…
Який розмах! Географія! Ціни!
На чергових
торгах аукціонного дому Сотбіс, виставили цікаву колекцію старовинних
російських ікон. Частину навіть возили демонструвати до Москви.
В XI веке мощная волна передвижений тюркских племен захлестнула европейскую часть Великой степи, а в 1055 году достигла Киева, где местные жители прозвали чужеземцев «половцами». Восемь веков спустя после этих событий, точнее в 1854 году, некто А. Куник высказал идею, что название «половцы» произошло от особого вида волос пришлых кочевников: у них они были похожи на солому, считал он. С тех пор в исторической науке утвердилось мнение, будто эти пришельцы имели именно такую необычную внешность.
Меня удивило то обстоятельство, что за 40 лет полномасштабного действия Семипалатинского ядерного полигона Минсредмаш, Министерство обороны СССР ни рубля не вложили в развитие Семипалатинской области, не построили ни одного объекта социальной сферы, исключая город Курчатов…
В феврале 1988 года область посетил Председатель Совета Министров республики Нурсултан Абишевич Назарбаев. Он побывал во многих районах, в том числе отдаленных и отсталых, своими глазами видел, в каких условиях живут люди и, конечно, не мог оставаться безразличным к нашей социальной неустроенности. Н.А. Назарбаев высказал свое мнение: наличие действующего в полном масштабе ядерного полигона дает право на вмешательство союзного правительства в судьбу региона, надо добиться специального постановления Совета Министров СССР на этот счет.
Кто же лежит в гробнице рядом с Ярославом? Некоторые
источники, например, «Сказания светлейшему герцогу тосканскому Козьме
третьему о Московии», которые принадлежат перу Якова Рейтенфельса,
(«Сказание» было составлено около 1676 года и издано в Падуе в 1680
году) содержат информацию, что на территории современного Киева
находилось несколько небольших по современным меркам городов: старый
город Кия, Новый город (Новгород) и Берестово.
Это знаменательное событие произошло 28 февраля 1989 года, в день приезда в Семипалатинск правительственной комиссии во главе с В. Букатовым. В этот день поэт и трибун Олжас Сулейменов выступил по Казахскому телевидению с заявлением. После той пламенной речи О. Сулейменова, можно сказать, вспыхнул пожар эмоций, направленных против ядерных испытаний на Семипалатинском полигоне…
“Зверинец — историческая местность на территории Печерского района города Киева.
Располагается между улицами Киквидзе, командарма Каменева,
Железнодорожным и Надднепрянским шоссе. Во времена Киевской Руси здесь
были густые леса, богатые дичью (зверем). Отсюда и название Зверинец”
Кажется, давно канула в ЛетуРоссийская империя иСССР, анесправедливостьосталась.В России и дружественной Украине к 300 – летию Полтавской битвы в
очередной раз накрывают для народа пышный стол, обильно заваленный
провонявшимися имперскимилживыми
вершками