Посол Молдови Іон Стевіле: "Для нас це не Катинь! Це значно страшніше!" Про концтабори НКВД з Послом Молдови Відбулась зустріч керівників редакції журналу «Музеї України» з послом Республіки Молдова в Україні доктором Іоном Стевіле.
Пан
Іоан Стевіле, історик за фахом, особисто зацікавився проблемами
пошуку зниклих молдаван під час репресій 1941 року. Коли до його рук
потрапила інформація про репресованих людей – жахнувся. За документами в
червні 1941 року, вивезли майже 5000 чоловіків - еліти, так званих
господарів.
Мы пропустили уникальную
сенсацию. В России приняты два действующих федеральных закона с
одинаковыми номерами, но разных по сути и сфере применения. Что-то
немыслимое. Приняты они с промежутком в два года «Единой Россией»,
подписаны президентами Путиным и Медведевым при согласии Совета
Федерации. Наверняка о них знали другие политики – Зюганов, Жириновский,
С. Миронов, Гудков, Явлинский, но молчали и молчат до сих пор. Вопросы:
почему приняты, почему молчат и что всё это значит?
Относительно недавно обнаружил что мой авторский профиль на сайте
Корреспондент.нет. заблокирован. Произошло это без всяких предупреждений
или аргументированного объяснения своих действий со стороны
администрации сайта. Я не сильно расстроился, но письмецо куратору
блогов этого сайта (Татьяна Козак) все-таки черкнул. Стоит ли говорить,
что причины, по которым меня лишили возможности публиковаться на этом
ресурсе мне до сих пор неизвестны. Дабы урегулировать ситуацию без
скандала я прилежно выполнил все требования строгого редактора, однако,
воз и ныне там. И сегодня я лишен возможности публиковать свои статьи на
корреспонденте.нет. Поскольку все это весьма смахивает на откровенную
цензуру, публикую переписку с Татьяной Козак без купюр:
Музей плаката Украины действует при журнале "Музеи Украины" совместно с
Национальным музеем-заповедником "Битва за Киев в 1943 году". Ныне, в
президентском селе Новые Петровцы под Вышгородом, где зарегистрирован музей, открывается первая
специализированная Галерея плаката. Говорим с арт-директором музея
Антонином Криничко в его мастерской изготовления музейной копии плаката и
карт.
Предлагаемая подборка плакатов целиком посвящена одной из
актуальнейших тем нашей политической и общественной жизни —
антиамериканизму.
Холодная война, противостояние систем, империалистическая
политика, гонка вооружений — весь этот набор слов, казалось, был
неразрывно связан с классовым противостоянием, с борьбой двух идеологий.
Ушел в историю Советский Союз, КПСС, Варшавский договор, и можно забыть
старые лозунги, недоверие и враждебное отношение к США?!
Претендент на папаху музею в Пирогові? Майже
два роки триває колотнеча в Національному музеї народної архітектури і
побуту України у Пирогові. Найбільший скансен Європи, один з
найоригінальніших музеїв, справжня туристична візитівка держави
переживає не найкращі часи. Владу у музеї взяли не дуже адекватні
пенсіонери-непрофесіонали, які довели заклад до катастрофічного стану.
Аби те зрозуміти, достатньо купити квиток і пройти на територію.
Згадується анекдотичний музей дров...
Відбувся
візит представників журналу "Музеї України" і Музею плакату до
Астрономічного музею при Обсерваторії Київського університету. Разом з
завідувачем музею Лілією Вікторівною Казанцевою пройшлися цим унікальним
науковим закладом.
Идея
масштабного проекта вынашивалась долгое время. В нынешний 2011 год –
год председательства Казахстана в ОИС – задумка была реализована.
Главным организатором и одним из генеральных спонсоров строительства,
помимо акимата области в лице Бахытжана Сагинтаева и экибастузского
бизнесмена Тасбулата Абгужинова, стал Алмаз Ибрагимов – президент АО
«Казахстанский электролизный завод» группы компаний ENRC.
Эстонский эшелон смерти №290 Продолжается
сложнейшее историческое расследование журнала "Музеи Украины". Вместе с
исследователем Владимиром Бровко, мы пытаемся проследить судьбы 8000
молдаван и 6000 граждан стран Балтии, исчезнувших в трех лагерях НКВД
для военнопленных, расположеных в УССР. Козельщина, Путивль и
Старобельск хранят некие страшные тайны лета 1941 года.
Відкрито перший Музей плакату в СНД! Вже
років з десять у музейних колах обговорюється ідея створення музею
плакату. Єдиний повноцінний заклад подібного профілю діє у Варшаві.
Першою в СНД стала Україна! Відкриттям виставки "Творці радянської
зброї" стартував Музей плакату України, який базується у президентському
селі Нові Петрівці під Вишгородом, на базі Національного
музею-заповідника "Битва за Київ у 1943 році".
Перший в СНД Музей плакату відкривається під Вишгородом! Україна
стала першою країною СНД, що має власний Музей плакату! Подібний заклад
є лише у Варшаві... Ця ситуація досить дивна, враховуючи значення
плакатного мистецтва в історії ХХ століття. Сталося так, що буквально на
наших очах зникають цілі пласти графічних символів, які донедавна
супроводжували радянських людей. А від зникнення СРСР минуло лише 20
років!
Нас щиро
переконують - створити музей у сучасних кризових умовах неможливо. Та взагалі,
все так погано, що можна нічого не робити, просто сидіти і плакати. І нам іноді
здається – досить значний прошарок населення так і робить. Просто сидять в
мережі, клянуть владу і питають зі сльозами – що ж ми за народ такий! А варто
спробувати! Як в анекдоті – хоча б купіть лотерейний білет!
Команда журналу
«Музеї України» створює вже четвертий музей. Цього разу Музей плакату України.
Валерій Вітер: зустріч з легендою Бувають
всебічно обдаровані люди. Один з них Валерій Вітер. Соліст легендарного
ансамблю "Кобза", що мав світову славу у 70-80-х роках минулого
століття, композитор, музикант... Як виявилося, Валерій Сергійович ще й
талановитий художник! Більше того, плакатист європейського рівня! А
його колекції плакату можуть позаздрити провідні музеї!
О последних днях Третьего Рейха написано очень много. Но
достоверных фактов очень мало. События апреля-мая 1945 года, представляются
сплошной серой зоной, излегка засвеченной некоторыми эпизодами, которые казалось бы общеизвестны.
На первый взгляд все понятно. Однако, нестыковки и недоговоренности порождают
множество вопросов, где ответов нет. В результате возникают версии, легенды,
которые постепенно замещают историческую правду. И мифы стают основой…
Во вторник Полемика опубликовала статью Александра Че о FEMEN. Мы заплакали от умиления и пообещали дать симметричный ответ. Вот он.
Любой критик движения FEMEN
всегда нарывается на один и тот же убийственный аргумент фанатов - вы просто
завидуете (если критик - женщина) или - вы просто импотент (ну, вы поняли). Что
делать тем, кто не завидует и не импотент, до конца неясно, однако сказать пару
слов все же хочется.
FEMEN
подрывает украинскую культуру, традицию и глумится над украинской
символикой, в том числе над конституционно закрепленными
символами. Напомню, активистки из FEMEN позволяют себе рисовать грудь,
ягодицы и т.д. в соответствии с цветом нашего флага, обворачиваются
флагами Украины. Их логотип - символическое изображение женской груди -
также в национальных цветах. Как можно выставлять на смех собственное
государство, культуру или традиции? Итак, кому очень выгодно падение
имиджа Украины на международном уровне и чтобы украинские женщины или
девушки воспринимались как «шмата».
Тут
виникло чимало захисників генітальних нульових блонд Хвемен. Всупереч
обуренню нормальних жінок і чоловіків, які не користуються послугами
повій, провокаційною поведінкою тих збоченок, особливо дискредитацією
державних символів, іміджу України, приниженню жіноцтва, пропаганді
секс-туризму, вони намагаються довести, що дівчатка білі та пухнасті! На
жаль, то зовсім не так. Є припущення, що генітальний проект виконує великий піар-план з дискредитацій будь-яких акцій протесту в Україні.
Музей плаката Украины действует при журнале "Музеи Украины" совместно с
Национальным музеем-заповедником "Битва за Киев в 1943 году". Ныне, в
президентском селе Новые Петровцы под Вышгородом, где зарегистрирован музей, открывается первая
специализированная Галерея плаката.
Майже
два роки триває колотнеча в Національному музеї народної архітектури і
побуту України у Пирогові. Найбільший скансен Європи, один з
найоригінальніших музеїв, справжня туристична візитівка держави
переживає не найкращі часи. Владу у музеї взяли не дуже адекватні
пенсіонери-непрофесіонали, які довели заклад до катастрофічного стану.
Аби те зрозуміти, достатньо купити квиток і пройти на територію.
Згадується анекдотичний музей дров...
Відбувся
візит представників журналу "Музеї України" і Музею плакату до
Астрономічного музею при Обсерваторії Київського університету. Разом з
завідувачем музею Лілією Вікторівною Казанцевою пройшлися цим унікальним
науковим закладом.
Идея
масштабного проекта вынашивалась долгое время. В нынешний 2011 год –
год председательства Казахстана в ОИС – задумка была реализована.
Главным организатором и одним из генеральных спонсоров строительства,
помимо акимата области в лице Бахытжана Сагинтаева и экибастузского
бизнесмена Тасбулата Абгужинова, стал Алмаз Ибрагимов – президент АО
«Казахстанский электролизный завод» группы компаний ENRC. 
Вже
років з десять у музейних колах обговорюється ідея створення музею
плакату. Єдиний повноцінний заклад подібного профілю діє у Варшаві.
Першою в СНД стала Україна! Відкриттям виставки "Творці радянської
зброї" стартував Музей плакату України, який базується у президентському
селі Нові Петрівці під Вишгородом, на базі Національного
музею-заповідника "Битва за Київ у 1943 році".
Україна
стала першою країною СНД, що має власний Музей плакату! Подібний заклад
є лише у Варшаві... Ця ситуація досить дивна, враховуючи значення
плакатного мистецтва в історії ХХ століття. Сталося так, що буквально на
наших очах зникають цілі пласти графічних символів, які донедавна
супроводжували радянських людей. А від зникнення СРСР минуло лише 20
років!
Нас щиро
переконують - створити музей у сучасних кризових умовах неможливо. Та взагалі,
все так погано, що можна нічого не робити, просто сидіти і плакати. І нам іноді
здається – досить значний прошарок населення так і робить. Просто сидять в
мережі, клянуть владу і питають зі сльозами – що ж ми за народ такий! А варто
спробувати! Як в анекдоті – хоча б купіть лотерейний білет!
О последних днях Третьего Рейха написано очень много. Но
достоверных фактов очень мало. События апреля-мая 1945 года, представляются
сплошной серой зоной, излегка засвеченной 
