Нещодавно у видавництві «Зелений пес» побачила світ нова книга Антоніни Спірідончевої – «Малолітка».
Це збірка оповідань про дівчат, які стають дорослими. Твори, що увійшли
до неї, є досить конфліктними, в них піднімається великий спектр
проблем, з якими зіштовхується молода дівчина: починаючи від зіпсованих
стосунків з батьками, непорозуміння з подругами, відчуття
несправедливості, викривленого бачення благополуччя і закінчуючи такими,
що стосуються здоров’я, кохання і перших стосунків, небезпечних розваг,
майбутньої професії, творчості. Героїні шукають свій шлях у житті,
часто впираючись у закриті двері, залишаючись сам на сам зі своїми
проблемами, прагненнями і переживаннями. Подекуди зворушливі, подекуди
сповнені цинізму, усі твори «Малолітки» об’єднані особистим бунтом
героїнь проти різноманітних рамок, встановлених суспільством.
Гадаю, з мого боку буде правильним особисто розповісти про свою нову книгу. Отже,
"Малолітка"
– книжка дівчача. Хоч вона охоплює різні молодіжні теми, та найбільше
мови в ній про дівчат, які стають дорослими, і те, що може з ними
статись раніше, ніж це заведено правилами моралі. За відгуками перших
читачів, вона буде близька дівчатам, принесе їм чуттєве і емоційне
задоволення від читання, відкриття нових обріїв. Хлопців чи людей
старшого віку книга навряд чи зацікавить. Хоча деякі героїні і граються в
чоловічі іграшки, як то ревіння моторів, вуличні змагання – у книзі
вони надто жіночні.
«Малолітка» – це не є стьоб чи оповідки про
веселе проживання часу. В цій книжці майже в кожному оповіданні йдеться
про особистісне становлення, про складний вибір, про те, як залишитись
людиною. Жодних повчань і напуть, тільки розповіді, рішення,
переживання, емоції героїв.
До певної міри «Малолітка» є логічним
продовженням моєї першої поетичної книжки «Весна-поетеса», яка
знаходить відгук серед дівчат-підлітків. Деякі твори написані в тій же
тональності, з поетичними відступами і самостійними подекуди
бунтарськими поезіями. Вона теж світла, чуттєва і позитивна. Тільки в
прозі і з гострими сюжетами.
Книга поганому не вчить і до
поганого не підбурює, вона не розпусна. Хоча в ній є відверті сцени,
позацензурні вислови (емоційно виправдані) і речі, опозиційні існуючому
правопорядку, міркуванням громадської та особистої безпеки, але все це
чуттєво, романтично, з погляду молодої людини. Ці моменти не
виправдовуються і не засуджуються, просто це таке життя і нема чого їх
приховувати: від того, що ми закриватимемо очі на щось і про щось
мовчатимемо, воно не лише нікуди не зникне, але й не отримає належних
оцінок.
Оповідання в книзі дуже різні і тематично, і структурно, і
чуттєво. Деякі створювались мною ще в шкільному та студентському віці
(у їх ідейній та художній цінності я досі не розчарована), деякі
писались вже дорослою жінкою, здатною узагальнити, розкласти по полицях,
виділити важливе і головне в тому, що думає і відчуває молода людина.
Деякі твори ідейно доповнюють один одного, деякі подають погляди на одну
і ту ж проблему з різних позицій. Мені пощастило: упорядкування книжки
повністю було віддане на мій розсуд. Коли я склала такі різні (втім,
об’єднані темою «малолітки») твори в один ряд, у мене з’явилось відчуття
повноти висвітлення тих думок, якими мені хотілось поділитись.
Окремішньо
від мого особистого циклу оповідань «Малолітка» в книзі стоїть
оповідання (дехто називає його повістю) «Снідоносці», написане у
співавторстві мною і Ніною Дьяченко. Цей твір не схожий ні на що з
«Малолітки», він жорстокіший, цинічніший, політичніший і детективніший,
до того ж моделюванням поведінки невиліковно хворих молодих людей за
певних несприятливих обставин цей твір можна віднести до жанру
фантастики. Проте оскільки він зачіпає тему хвороби і пов’язаних з нею
безпек і небезпек, яких неодноразово торкаються оповідання моєї
особистої добірки, я цей твір також включила до книжки «Малолітка».
«Малолітка»
не схожа на мої попередні книжки. «Весна-поетеса», моя перша книжка –
це збірка віршів, в якій лірична героїня ділиться своїми почуттями і
радістю від побаченої краси, майже не торкаючись тієї соціальної
проблематики, в яку глибоко занурюється «Малолітка». Друга книжка
«Бізнес-провокація» – іронічний роман про бізнес, журналістику та піар,
який небезпідставно стібається над цією комерційною діяльністю. Кожна
книга для мене – це новий виток, новий крок, це рух. Мені нецікаво
створювати «однакові», тобто подібні одна до одної книжки. Я майже
впевнена, що такої книжки, з такою темою і проблематикою, з таким
емоційним забарвленням, як «Малолітка» у мене більше не буде.
Ділюся цією радісною новиною!