«Красивий пейзаж» з кочегарки.
 Відкритий лист групи художників та мистецтвознавців.
Широко відомо, що у 2004 році у Київському музеї
російського мистецтва на виставці «З приватних колекцій» було показано
чотири роботи, автором яких було зазначено Тетяну Яблонську, проти чого
художниця заперечувала.
Всі спроби художниці, а згодом її дочки відстояти правду в
українських судах виявилися марними. Судовий спір до тепер не
завершено: у травні 2008 року, Європейський суд з прав людини прийняв
справу Яблонської до розгляду.
Враховуючи викладене, повною несподіванкою стала поява у новому
журналі під назвою «Куратор», №1(2), 2009, статті Василя Ромащенка
«История одной находки». Йдеться про «неизвестную картинку неизвестного
автора, которая…долгое время висела, никому не нужная, в котельной
одного из посёлков городского типа» та згодом «за смешные деньги»
потрапила до нового власника від якогось «мужчины с хриплым и не совсем
трезвым голосом». І, раптом, «после небольшой реставрации…в левом
нижнем углу картины обнаружили чёткую, но не сразу заметную подпись и
дату: «Т.Яблонская, 73»».
Дається репродукція «картинки» та її опис: «неширокая заснеженная
улочка посёлка»,… «идут, спеша на работу, женщины в ярких цветных
одеждах. Ранний зимний рассвет окрасил небо и ветви деревьев»,… «Свежий
морозный воздух»,… «хрустит тонкий снежок». Далі йдеться про
«живописно-декоративную, стилизованную манеру», «мастерски положенные
мазки полупрозрачных красок «в протирку»». Стверджується, що «данный
красивый пейзаж…полностью вписывается в круг тем и индивидуальных
живописных особенностей художницы»,… «Картина дышит неповторимым гением
Яблонской»,… «теперь эта вновь открытая…случайно спасённая от гибели
подлинная работа большого мастера…ещё долго будет радовать зрителей».
Можна було б радіти з цієї щасливої знахідки, якби від одного
погляду на репродукцію не виникало так багато запитань. Очевидно, що
серед відомих оригінальних творів Тетяни Яблонської нема жодного, який
міг би бути аналогом даного «красивого пейзажу».
Перш за все, на картоні олією у 70-ті роки, Тетяна Нилівна не
писала. Кидаються в очі підкреслено грубі контури дерев та будинків,
чого нема у жодному оригінальному творі художниці.
Непевний, безграмотний рисунок, відсутність тонального й
композиційного рішення, відверто виказують дилетанта. Колорита нема як
такого, колір нагадує дитячу розфарбовку.
Відсутня передача глибини простору, ця невід’ємна риса пейзажів
Тетяни Яблонської 70-х років. Що стосується живописної техніки, ніякої
«протирки» у живопису Тетяни Яблонської не було. Навпаки, жива,
соковита фактура завжди була притаманною її живописній мові, у цьому
виявився потужний вплив на художницю її вчителя Федора Кричевського.
Незграбно нашкрябаний «знайдений підпис» потребує подальшого вивчення,
аби з’ясувати, коли й ким він був поставлений, оскільки його написання
ніяк не відповідає оригінальному підпису Тетяни Яблонської. Автор
статті, реставратор, який працює у Національному заповіднику
Києво-Печерська Лавра, безперечно, поспішив з висновком.
Перш ніж публікувати даний матеріал, йому все-таки варто було б
поцікавитись еталонними взірцями творів Тетяни Яблонської, які
зберігаються у художніх музеях, та порівняти з ними «знахідку». Не
завадило б також порадитись з мистецтвознавцями, фахівцями з творчості
Тетяни Яблонської, з художниками, її колегами та учнями, з донькою
Тетяни Нилівни, художницею, яка має академічну освіту і протягом
багатьох років була свідком творчого процесу матері.
Тетяна Нилівна Яблонська – корифей українського мистецтва, яка все
своє життя чесно йому служила. Багато визнаних українських художників
пишаються тим, що були учнями Тетяни Яблонської.
Ми, художники й мистецтвознавці, її сучасники та учні, вкрай
здивовані тим, що ім’я Героя України, Народного художника України,
лауреата трьох Державних премій СРСР та Національної премії України
імені Шевченка, академіка Академії мистецтв України Тетяни Яблонської,
так легко використовується поруч з «картинками» вельми сумнівної
мистецької якості. Вважаємо, що до всього, що стосується імені
найвидатніших діячів української культури, слід ставитись більш
відповідально, аби уникати таких «експертних оцінок» та публикації
такого роду «сенсацій».
Гаяне Атаян, художник, член НСХУ, дочка й правонаступник Тетяни Яблонської;
Віра Баринова-Кулеба, член НСХУ, Заслужений діяч мистецтв України, професор, член-кореспондент Академії мистецтв України;
Олександр Басанець, член НСХУ, Заслужений діяч мистецтв України, професор;
Володимир Вуколов, член НСХУ, учень Т.Яблонської, у
1969-1973 рр. працював асистентом професора Т.Яблонської у майстерні
монументального живопису Київського Державного художнього інституту
(нині – Національна Академія образотворчого мистецтва та архітектури);
Михайло Гуйда, член НСХУ, Народний художник України, професор, академік Академії мистецтв України;
Василь Гурін, член НСХУ, Народний художник України, професор, академік Академії мистецтв України;
Олег Животков, член НСХУ, лауреат мистецької премії «Київ» імени Сергія Шишка;
Тетяна Зима, художник, член НСХУ;
Людмила Ковальська, член НСХУ, Заслужений працівник культури
України, завідуючий відділом мистецтва ХХ-ХХI століть Національного
художнього музею України, куратор всіх персональних виставок
Т.Яблонської у період з 1981 року, що відбулися у Національному
художньому музеї України;
Іван Пилипенко, Заслужений діяч мистецтв України, голова секції живопису КОНСХУ;
Оксана Полтавець-Гуйда, член НСХУ, Заслужений художник України;
Тамара Придатко, мистецтвознавець, член НСХУ, Заслужений діяч мистецтв України;
Алла Ревенко, мистецтвознавець, член НСХУ;
Олексій Роготченко, Заслужений діяч мистецтв України, голова секції критики й мистецтвознавства КОНСХУ;
Віктор Романщак, член НСХУ, учень Т.Яблонської, у 1969-1973
рр. працював асистентом професора Т.Яблонської у майстерні
монументального живопису Київського Державного художнього інституту
(нині – Національна Академія образотворчого мистецтва та архітектури);
Ольга Сенченко, художник;
Віктор Хоменко, художник, член НСХУ, арт-експерт;
Андрій Чебикін, член НСХУ, Народний художник України,
професор, ректор НАОМА, академік, Президент Академії мистецтв України,
лауреат Національної премії України імені Шевченка.
Дві з 4 робіт, щодо авторства яких триває судовий спір
|