Зорить душі бурхлива річка.

В барвінку та волошках стрічка.

(А може, стелиться то іній?)

Пливе хмаринка біла-біла.

Мереживо у небі ніжне.

Замерзла від обіймів сніжних.

(А може, сонце рано сіло?).

Чому думки морозно-зимні,

Як акварель сумна на шибці?

Збираю промені по нитці,

А рими плачуть так нестримно...