Відколосились у житті
І вІрші, і палкі статті.
В саду тремтять дерева босі.
Повітря завмира від трунку
Розрад опалих на землі.
Гілки гойдаються в імлі,
Чиїсь ховаючи цілунки.
Була весна, а зараз осінь.
Рахує жовтень курченят:
Згубив надію-немовля.
Шукає скрізь. Блукає й досі...
Обнимаю, Кайрат.