Презент Бухарського Еміра
Кілька
років тому, ця шабля вигулькнула на Сотбіс. І зникла. Тоді її ціна
склала 150 тисяч доларів. Днями, ця унікальна зброя виникла у США.
Колекціонери принишкли. Сучасний антикварний ринок давно не мав таких
експонатів! Вже ясно - буде інтрига…
Свого часу, цю шаблю подарував царю Миколі ІІ Бухарський Емір.
Зрозуміло, що подібні презенти замовляли у кращих майстрів, не шкодуючи коштів.
Відомо, що клинок створив відомий майстер Гузунов. Робота по емалі – фірма Братів Грачових.
Використано 5 діамантів старої огранки. Є крупне каміння старої огранки (7-5 карат).
Зброя збереглася в ідеальному стані.
Українські
журналісти, які першими отримали цю інформацію, завдяки ексклюзивній
інформаційній співпраці з провідними аукціонними установами світу,
моментально оцінили рівень лоту, а головне, вдало обраний момент
засвітки.
Проаналізуйте міжнародні події і очікувані зустрічі з новими світовими лідерами…
Експерти відзначають багато цікавих моментів.
І таке враження, що вже почалося… Ми про це вже написали…
Зрозуміло, ми зацікавилися історією Бухарського Еміра. І відразу вийшли на сенсацію.
Бухара
вважалася автономним містом-державою. Фактично, монархією, що на
васальних правах входила до Російської імперії. Царі часто закривали
очі на певні захоплення Емірів, а ті, у свою чергу, всіляко
підлещувалися до столиці.
Легенди
про великі багатства династії Емірів мають чітке документальне
підтвердження. В останні десятиліття існування Імперії, Бухара
перетворилася на потужний торгівельно-промисловий центр.
Останній
Емір Саїд Алім Хан (1880-1944) успадкував від батька Еміра Абдулахада
значні кошти. 27 мільйонів рублів золотом в Державному банку і 7
мільйонів у комерційних банках. Зрозуміло, внаслідок «господарської»
діяльності, капітали швидко збільшилися. Емір міг дозволити собі
практично все…
Шабля,
яка вигулькнула в США, була спеціально замовлена для подарунку
Імператору і в якийсь момент – презентована. Після революції була або
кимось вивезена, або, що більш ймовірно, продана комуністами на Захід.
З тих часів, до появи її на Сотбіс, зброя перебувала у невідомих
громадськості, власників.
Розуміючи
наближення перемін, Алім Хан, влітку 1917 року, вирішив перевести
капітали у більш безпечне місце. У банки Франції і Англії було
перераховано 150 мільйонів, а трохи згодом ще 32 мільйони рублів. На
жаль, вся бухгалтерія була захоплена більшовиками, які окупували Бухару
у 1920 році. Емір втік до Афганістану. І опинився у «надійних» руках
англійців, що абсолютно були незацікавлені у переміщенні Еміра до
Європи, а тим більше, у поверненні коштів. Еміру просто організували
домашній арешт.
Радянські дипломати теж намагалися дістатися золота Еміра, але, теж невдало.
Алім
Хан залишив по собі десятки нащадків, які періодично довбають англійців
і французів вимогами повернути гроші з процентами. Сума наросла
фантастична.
Не
відстають і патріоти з Таджикистану, Узбекистану – мріють створити
благодійний фонд, провести розслідування, найняти адвокатів і повернути
гроші.
Ситуація дивовижно нагадує нашу – з пошуками золота Полуботка. Правда, дещо перспективніша…
Можна лише захоплюватися віртуозним шулерством англійських банкірів, які навчилися красиво перетворювати чужі гроші на власні.
Боротьба за мільярди Еміра продовжується.
А
ми із задоволенням публікуємо фото розкішного презенту Бухарського
Еміра російському Імператору Миколі ІІ – дорогоцінної шаблі. Щось
говорити про ціну поки що не можемо – велика комерційна таємниця.
Знаємо одне – якщо зброя виникне на акціоні, торг почнеться з кількох
мільйонів. І вже можна уявити, хто придбає і куди поїде…
Нам
залишаються лише фото. Спасибі відомому колекціонеру, отаману
Американського козацтва Сергію Цапенку за допомогу в отриманні світлин!
Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України» для міжнародної газети «SecondUSA»
Емір Саїд Алі Хан. Унікальне фото 1911 року в кольорі! Знайдено в інтернеті.
|