Золота українська
субмарина Гітлера
 Отримуйте
першокласну сенсацію! У військовому флоті Третього Рейху – Кригсмарине був
підводний човен з повністю українським екіпажем! Жодного німця! Навіть командир
був етнічним українцем! Команда комплектувалася з колишніх бійців Петлюри і
Скоропадського, які осіли в Німеччині та їх нащадків. Судно виконувало якісь
секретні операції і в кінці війни опинилося в Чилі. Але, про все по порядку.
Серед
американських козаків є дуже цікавий український патріот народжений у Німеччині.
Його батько був у близькому колі Симона Петлюри, жив у Німеччині, приєднався до
нацистів, зробивши кар’єру на флоті. Колишні петлюрівці і соратники
Скоропадського користувалися особливою довірою гітлерівців. Тому не дивно, що з
початком війни проти СРСР, саме їм довірили підводний човен.
Судно прийшло у
Чорне море і базувалося у Балаклаві, що дивно, адже основні сили розміщувалися
у Північній бухті Севастополя. Брали участь у якихось спецопераціях.
З Криму корабель
відійшов дуже завантаженим…
Наступна база
була у Північному морі на острові Гельголанд. Це взагалі унікальне місце! Ось
коротка цитата з Вікіпедії: «Під владою Німеччини, острови стали головною
військово-морською базою, і протягом Першої
світової війни цивільне
населення було вивезене до материка. Остров'яни повернулися в 1918, але
протягом нацистського періоду військово-морська база була відновлена.
З 1945 до 1952 нежилі острови використовувалися як склад для бомб. 18 квітня, 1947, Британський Флот підірвав 6,800 тонн вибухових речовин у
тротиловому еквіваленті. Ця подія відома яка "Великий Удар" або
"Британський Удар" є найбільшим не ядерним вибухом у історії людства.
У 1952 на островах була відновлена юрисдикція Німеччини, якій довелося
очистити величезну кількість не підірваного боєзапасу, на головному острові, і
відбудувати будинки перед тим, як повернути населення. Гельголанд зараз є
курортом і має статус вільної зони, оскільки він - частина ЄС, але не є членом
митного союзу тому економіка ґрунтується на продажі цигарок, алкогольних
напоїв, парфумів і туризмі».
В кінці війни на острів переправили
чимало цінностей, які субмаринами вивозили в Латинську Америку.
Цю історію від сина моряка,
переказав нам отаман Американського козацтва Сергій Цапенко. В останні дні
війни українську субмарину завантажили якимись цінностями. Після довгого походу
вона зайшла у порт Пуерто-Монтт (Чилі). Вантаж оперативно вигрузили. Човен
безслідно зник. Або його заховали у якійсь замаскованій базі, або затопили.
Можливо перегнали до легендарної підльодної бази в Антарктиді… Версій можна
висувати багато… Розуміючи логіку німців, можна припустити, що човни
законсервували і занурили у хитрому місці, аби скористатися при нагоді…
У 1945 з Гельголанду вийшло 11
субмарин. Одну затопили поблизу англійці. При цьому, і подробиці і координати
досі засекречені. Український човен дійшов до Чилі. Скоріш за все це вдалося і
іншим. Все. Тиша. Ніяких згадок. 10 субмарин як розчинилися.
Після довгих переговорів нам
вдалося дізнатися, що український екіпаж мав якусь спеціальну нашивку, а їх
тільняшки були незвичного синьо-жовтого кольору! Традиційні сині полоски на
жовтому тлі! Знаємо прізвище першого помічника капітана – Демченко. Офіцер –
Доценко. Особливий уповноважений з спецоперацій Шкуро (чи не родич
генерала?). Розслідування продовжується.
Спробуємо встановити бортовий номер, отримати якісь фотографії. Можливо,
відбудеться телефонна розмова…
 Кілька членів українського
екіпажу згодом, під іншими прізвищами, перебралися до США і Канади. Прикметно,
що приїхали із гарним капіталом, розпочали бізнес. Жили заможно.
За чаркою переконували діаспорних
українців у тому, що Четвертий Рейх створено. І ми всі ще про нього почуємо.
Враховуючи ту кількість золота, яке зникло у 1945, у це можна повірити…
До речі, Пуерто-Монтт створили і
заселили німці…
З українців у тих краях побував
лише журналіст Костянтин Стогній. Але, дивлячись на його публікації, ми
розуміємо, що він виявився абсолютно не підготовленим до подібних розшуків. Не
там читав. Мабуть треба зустрітися, підказати…
Нагадаємо, що з різних джерел ми
вже отримували інформацію про сховище цінностей наці в Альпах, картини доктора
Менгеле, загадковий схрон СБ ОУН з документами українського представництва
Аненербе, кортик з шифровкою координат в Антарктиді… Джерела різні. Факти
промовисті. Ті, хто здатен аналізувати, зрозуміє багато що…
Чекаємо продовження. Можливо,
прийшов той час…
Віктор Тригуб, редактор журналу
«Музеї України»
|