Знаки і медалі
української діаспори
  Десь до 1990
року, українців світу надійно розділяла залізна стіна. Підтримувати контакти із
канадійськими, американськими, німецькими родичами було практично неможливо.
Листи йшли якимись таємними каналами. Інформація якщо і доходила, то дуже
перекрученою…
Між тим,
емігранти Першої Незалежності, галичани, гастарбайтери Другої світової,
оунівці-бандерівці жили своїм, хоч і ізольованим, але насиченим життям.
Зберігалися традиції, писалися книжки і підручники, видавалися газети…
Днями,
колекціонер української старовини, отаман Американського козацтва Сергій
Цапенко, надіслав світлини ювілейних медалей і знаків діаспори кількох країн.
Нам поки що
невідомо, чи існують якісь великі колекції фалеристики. Знаємо, що подекуди зберігаються
дуже цікаві зразки, яких фактично не можна знайти в Україні.
Ця тема досить
несподівана, складна і ще чекає своїх дослідників.
Велике прохання
до нащадків давніх вихідців з України!
Не поспішайте
викидати старі речі, книги документи, нагороди своїх українських предків!
Спробуйте
подарувати їх найближчому українському музею чи в дипломатичне представництво
України з настійливим проханням передати їх до певного ДЕРЖАВНОГО музею! І
Центральний музей Збройних сил України, і Музей гетьманства, і інші подібні
заклади з радістю візьмуть їх до вивчення і зберігання!
Адже, автентичних
речей того часу залишилося дуже мало! Все було або вивезено на чужину, або
знищено, або конфісковано спецслужбами…
Скільки ще
невідомих сторінок недавньої історії…
Віктор Тригуб,
редактор журналу «Музеї України»
|