Суббота, 21.10.2017, 09:32
Приветствую Вас Гость | Регистрация | Вход

КАЗАХСТАНСКИЙ ДНЕВНИК

Меню сайта
Категории каталога
мир [192]
Публицистика [121]
литература [25]
Актуально [310]
Актуальные новости
Казахстан [28]
Разнообразная информация о жизни страны
Украина [247]
Новости Украины
Форма входа
Поиск
Друзья сайта
if(11<
 
  
 
width=31 height=31 border=0 alt="TOP.proext.com">'); //--> Locations of visitors to this page
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Наш опрос
Какую информацию Вы хотите получить из Казахстана?
Всего ответов: 121

Каталог статей

Главная » Статьи » Украина

Як створити віртуальний музей

Як створити віртуальний музей

Організувати Інтернет-музей дуже просто і дуже важко одночасно. Якщо справжній музей творить група істориків-професіоналів, які мають певну освіту, досвід, кошти, експонати, приміщення, то мережева музейна сторінка вимагає зовсім інших підходів.

Сталося так, що маленькій команді журналу «Музеї України» http://www.museum-ukraine.org.ua/  довелося брати участь у відкритті майже трьох десятків різноманітних музейних сайтів. Від сільського до національного рівня. На жаль, повністю відсутня методична література. Тож всім довелося шукати власний шлях. Отож, проаналізувавши власний досвід і результати колег з інших міст і країн, ризикнемо дати кілька базових порад, які полегшать роботу.

З чого почати. Хостинг.

Сучасний Інтернет дає великий вибір можливостей. Можна зробити маленьку сторінку на безкоштовному хостингу, а можна запустити гігантський портал. Справа в коштах і навиках. Зрозуміло, що великі музеї обирають солідних провайдерів, намагаючись зробити сучасний сайт з мультимедійними елементами, роблять віртуальні екскурсії… Таке завдання можуть вирішити лише професійні агенції з професійними програмістами, чиї послуги дорогі.

Українські музеї звертаються до найближчого провайдера, мають в штаті власного комп‘ютерника, чи залучають до роботи досвідченого спеціаліста зі сторони.

Ті, хто не може собі такого дозволити, а їх переважна більшість, пишуть сльозливі листи до нашої редакції з проханнями допомогти вийти в мережу. Саме для них ми винайшли форму віртуального музею на безкоштовному хостингу. В основному, це система Укоз. Хоча на ринку є ще кілька фірм, що безкоштовно надають подібні послуги.

За нашою внутрішньою статистикою, лише 30% державних музеїв скористалися платним хостингом, утримують підготовлених людей, які підтримують і регулярно поповнюють сайт. Є випадки, коли послуги провайдера не оплачуються, а сайти банально відключаються…

Отож, більшість маленьких і середніх музеїв змушені створювати сайти на безкоштовному хостингу, що аж ніяк не принижує їх рівень, виконуючи головне завдання – цілодобова популяризація закладу в Україні і світі.

Вважаємо, що технічну проблему вирішено. Сайт створено, дизайн обрано.

Наповнення сайту

Досвід показує, що дуже багато залежить від головної сторінки. Дехто йде помилковим шляхом, обмежуючи її кількома фотографіями, назвою закладу і переліком рубрик. Таким чином втрачаєте відвідувачів!

-Головна сторінка повинна містити назву, адресу, телефони, короткий опис, кілька фотографій приміщення, - говорить Інтернет-редактор журналу «Музеї України» Ростислав Саєнко, - Це важливо для різноманітних пошукових систем – люди будуть знаходити сайт за пошуковими словами. До речі, сайт слід зареєструвати в максимальній кількості пошуковиків, каталогів, порталів, які дають лічильники…

Часто на головну вміщують фото керівника музею. Іноді дають коротку історію музею.

Хоча, для цього можна мати окремі рубрики – «Про нас», «Контакти», «Експозиції», «Анонс», «Історія краю», «Новини»… Непогано це вдалося музейникам Вишгорода, Дубно http://www.dubno-museum.org.ua/index.php , музею «Битва за Київ у 1943 році»… http://www.battleforkyiv.org.ua/index.php  Відвідувач отримує максимальну інформацію про заклад, історію регіону, цікаві об‘єкти…

Часто на сайті розміщують збірники наукових робіт з конференцій, круглих столів, публіцистичні розвідки…

Дуже важлива рубрика «Новини». Крім власних музейних новин, яких, як правило, не дуже багато, тут варто збирати всі матеріали по темі. І про історію, сучасність, регіон, загальномузейні новини, укази Президента, Постанови Уряду, публіцистику, міжнародну інформацію… Це залучить нових читачів, які випадково для себе дізнаються про музей, дослідників з інших країн… Часто сайт роблять трьохмовним – українською, російською, англійською. Однак, вести одразу три версії досить складно. Іншими мовами пишуть лише короткі візитівки.

Буває, що на сайті передруковується якийсь несподіваний резонансний матеріал, який активно залучає відвідувачів до музею. Тож стрічку новин слід постійно оновлювати. Краще щодня. Але, не рідше 3-4 разів на місяць. Інакше, ресурс перетворюється у застиглий архів, що не буде мати постійної аудиторії.

Сайт примушує писати нові матеріали про музей, шукати різноманітні публікації в пресі, книгах, мережі. Бажано, аби ресурс вміщував максимальну кількість статей про регіон, музей, історичні пласти, людей.

Зробіть рубрику «Відгуки», почніть форум – може бути багато приємних несподіванок.

Зробіть велику фотосесію

Часто музейники недооцінюють значення якісних фотографій. Знайдіть професійного фотографа, який зробить детальну фотосесію приміщення музею, залів, прилеглої території, експонатів. Науковці, студенти, журналісти, письменники, краєзнавці потребують зображень різноманітних предметів з експозиції. Це і зброя, побутові речі, механізми, техніка… Їх не так легко знайти. Дуже цікавляться детальними фото з музеїв антиквари, колекціонери, реконструктори… Окрема тема – картини. Їх треба перефотографувати всі! І для того, щоб вберегтися від підробок, легше буде шукати під час викрадення, для мистецтвознавців і цінителів…

Не економте на фото!    

Розміщення відеофільмів про музей, історію регіону – то окрема тема, яка ще чекає свого розвитку і продовження. Почніть з того, що їх спершу слід відзняти! А це досить складно і дорого.

Віртуальний музей населеного пункту

Свого часу ми започаткували програму «Згадайте рідне село!». Створено кілька сайтів. Видано кілька спецвипусків журналів. Найбільш успішним вважаємо роботу в селі Осикове, Старобешівського району Донецької області. http://osikovo.do.am/  Завдяки титанічним зусиллям моєї мами – Ніни Єгорівни Тригуб і її учнів, було зібрано унікальні матеріали про село, його історію, людей. Видано журнал «Нова Січ». Був великий резонанс. Сталося так, що після завершення роботи, мама трагічно загинула, книга і сайт залишилися як пам‘ятник…

Вже діє сайт села Нові Петрівці, створений на прохання місцевої громади і керівництва місцевого музею. http://novpetr.do.am/

Слід зауважити, що збір і написання подібних матеріалів, справа дуже складна і довга. Потрібно, щоб хтось брав все на себе, концентруючи і обробляючи інформацію, фото… Вчителя, краєзнавці… Однак, все менше лишається ентузіастів – всі думають не про душу, історію, односельців, а про прагматичний заробіток і споживання телепродукту сумнівної якості…

Просто віртуальний музей

Свого часу, довелося написати серію матеріалів про Гетьмана Мазепу. Була ціла епопея з пошуками шаблі, архівів, булави, книг… Мене як автора, буквально розривали – прямі ефіри, прес-конференції, інтерв‘ю, зустрічі… В Україні відсутній музей І.Мазепи. Мало книг, наукових досліджень. А те, що є, часто переспів з радянських підручників, чи російських монографій.

На безкоштовному хостингу зробили віртуальний музей Івана Мазепи. http://mazepa.do.am/  Син Ростик вирішив технічні проблеми, поставив всі мої статті, інших авторів. Дали портрети, фото шаблі, булави… Враховуючи ідеологічні протистояння довкола Мазепи, російсько-українсько-шведські трактовки, річницю Полтавської битви, шкільну програму, конкурс про Мазепу «Не будь байдужим!», ресурс моментально став популярним. Виявилося, що більшість з 50 тисяч дітей, що взяли участь у конкурсі, користувалися матеріалами саме нашого музею! Зрозуміло, ресурс не науковий, а популярно-публіцистичний. Там авторські матеріали, написані коротко, простою мовою. Для науковців вже створено кілька інших сайтів. Ми ж працюємо не для занудних професійних істориків, а для дітей, молоді, студентства, краєзнавців! Дисертації нас не цікавлять!

За подібною схемою зробили віртуальний музей Гетьмана Скоропадського. Короткі біографічні дані, бірник статей, знайдених в мережі. Йдуть схвальні відгуки. http://getmanps.at.ua/

На прохання керівника центру «Булат НВР» Володимира Остаповича, зробили віртуальний музей булатної зброї! Зібрали всі матеріали про відроджене виробництво булатної сталі, прекрасні фото Сергія Камшиліна – є результат! Більше того, віртуальний музей потихенько перетворюється на реальний! Адже, є колекція, виробнича база, де можна робити майстер-класи. Правда, малі площі, тож обмежено прийом відвідувачів – фактично, індивідуально… http://bulat-museum.do.am/

Отож, якщо у Вас є певні навики роботи в мережі, вмієте знаходити, аналізувати інформацію на задану тему – вперед! Допоможіть найближчому маленькому музею вийти в Інтернет! Створіть віртуальний музей якогось персонажу з української історії, козацтва, УНР, ОУН-УПА, Київської Русі… Підберіть статті з різних джерел, систематизуйте. Повірте, робота захоплююча! А головне – потрібна! Дізнаєтесь чимало нового, зробите добру справу.

Нам уже обридли постійні ниття, плач, істерики про кращу долю… Працюйте!

Українські інтернетники, журналісти, за підтримки Президента В.Ющенка блискуче виграли ідеологічну битву за пам‘ять Гетьмана Мазепи. Росіяни так нічого і не зрозуміли, лише зараз почавши якісь хаотичні конвульсійні рухи. А скільки ще у нас невідомих, чи маловідомих подій, персонажів!

Створити віртуальний музей, як виявилося, дуже просто! Значення таких сайтів для українців – велике. Дерзайте!

Успіхів!

Віктор Тригуб, редактор журналів «Музеї України», «Нова Січ», співавтор майже 30 музейних сайтів
Категория: Украина | Добавил: kazahd (11.04.2009)
Просмотров: 880 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]