Четверг, 24.08.2017, 05:57
Приветствую Вас Гость | Регистрация | Вход

КАЗАХСТАНСКИЙ ДНЕВНИК

Меню сайта
Категории каталога
мир [192]
Публицистика [121]
литература [25]
Актуально [310]
Актуальные новости
Казахстан [28]
Разнообразная информация о жизни страны
Украина [247]
Новости Украины
Форма входа
Поиск
Друзья сайта
if(11<
 
  
 
width=31 height=31 border=0 alt="TOP.proext.com">'); //--> Locations of visitors to this page
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Наш опрос
Какую информацию Вы хотите получить из Казахстана?
Всего ответов: 121

Каталог статей

Главная » Статьи » Украина

«Булава Мазепи» - зникла, перетворившись на легенду

«Булава Мазепи» - зникла, перетворившись на легенду

На жаль, нам не вдалося викупити ймовірну булаву Мазепи, що на дуже короткий час виникла в США. 21-22 березня, в Балтиморі відбувся великий антикварний аукціон. Як завжди, спрацювала система виявлення лотів, що мають хоч якийсь стосунок до української історії, козацтва.

Нашу увагу привернула стара булава, яка могла побувати в руках лідерів козацтва. Вдалося отримати і опублікувати досить якісні фото.

Залучили експертів. Зрозуміло, ніхто з українців не ризикнув давати якихось висновків по фотографіям. Хоча, багато хто визнав, що за стилем булава відповідає мазепинським часам.

Лот оглянуло кілька американських і міжнародних фахівців. Оцінки розійшлися.

Один заявив, що жезл виготовлено у проміжку між 1670-1700 роками. Інший – після 1700 року. Третій, що то середина ХУІІІ століття, по мотивам більш ранніх виробів і виготовлена в Австрії для польських вельмож.

Пішли версії, здогадки…

-Як би там не було, експонат цінний, - розповів наш представник в США, отаман Американського козацтва Сергій Цапенко,- Він міг би стати окрасою будь-якого українського музею. І стартова ціна лота була демократичною – 4500 доларів. Однак, не тільки українці цікавляться тим періодом. Булаву було продано за 28000 доларів плюс 21% комісійних… І поїхала вона не до України… Жаль!

Між тим, в торгах брали участь кілька українців і багато росіян. Був присутній і один експерт, близький до часопису «Музеї України». В планах було придбання булави і виставлення її в експозиції одного з відомих музеїв, хай навіть права власності на неї залишалися б у приватної особи. Не склалося…

Як вдалося дізнатися неофіційними каналами, булава вирушила до Швейцарії. І є примарна надія, що колись потрапить до України. Хай навіть у якості подарунка… Зачекаємо. Хоча розуміємо, що експонат, скоріш за все, більше не потрапить в поле зору журналістів… Хіба, на якихось урочистостях…

Природньо, ми почали збирати інформацію про козацькі булави. Ось цитати.  

 

«8 жовтня 1931 року, по акту №261, з Державного історичного музею в Москві до Харківського історичного музею, передали «булаву, мідну визолочену, гладку; яблуко оздоблене кольоровими стеклами; з колекції Вишневецького замку (?), інв № 42579». Повідомив історик С.Кот в «Українському історичному журналі» №1 від 2008 р. І цитата з опису аукціону в США «Оттоманський або Східноєвропейський  Жезл (Bulawa) класичної форми. Виготовлений із золоченої міді, чеканка  в характерних химерних мотивах, що включають переплітання виноградних ліз і квіткових бризок. Масивна голова, де встановлено  велику і незвичайно направлену  прикрасу глибокого зеленого кольору. Головний символ влади українських козаків. Подібні зразки є в музеях кількох країн». Знаємо, що під час війни музеї Харкова нещадно пограбували…»

 

«Кандидат історичних наук, доцент, науковий співробітник Інституту історії НАН України Ольга Олегівна Ковалевська:

– Крім портретних зображень у різних музеях зберігаються речі Івана Мазепи. Як ви вважаєте, чи є серед них такі, які Мазепі не належали?

 

– Фактично ні про одну річ, яка сьогодні зберігається у музеях України, Польщі, Швеції та інших держав не можна сказати однозначно, що вона належала Мазепі. Наприклад, булава Пилипа Орлика, яку за легендою йому вручили після смерті Мазепи під час обрання гетьманом. Сьогодні ця булава знаходиться у Кабінеті рідкісних речей Муніципальної бібліотеки міста Лінчопін у Швеції. Але немає жодного документа, який би достеменно засвідчив, що це дійсно та сама булава, яка колись належала Івану Мазепі й лише пізніше була передана Пилипу Орлику. Тому вважати її «мазепинською» ми не можемо, або маємо говорити про це, як про одну з версій походження булави.

 

Є згадка про те, що у Мазепи було п’ятнадцять булав. Коли Меншиков руйнував Батурин, багато чого забрав як трофеї, у тому числі булаву і прапори. Більше того, на одну з булав претендував лідер литовської “партії”, яка в політичній ситуації Північної війни підтримувала позицію Петра І та польського короля Августа. Це був Огінський. У листі до Петра І він писав: “Чи можна мені хоча б одну із тих булав, що залишилися по Мазепі, передати?” Отже, булави існували, і не одна. Можливо вони і сьогодні зберігаються в одному з російських музеїв, але інформації про це ми не маємо.

 

Щодо зброї Мазепи, то у ХІХ столітті в колекції чернігівського колекціонера Василя Тарновського було кілька шабель, які вважалися Мазепиними. На одній із них навіть містився підпис “Іоанн Мазепа 1665”. Однак сучасні історики та музейні працівники схиляються до думки, що вона не мала відношення до гетьмана. Так само, як не мала його й інша шабля, але варта уваги, оскільки була пов’язана із гетьманом опосередковано. До речі, Тарновський, хоч і кохався у предметах старовини, не був фахівцем із холодної зброї, матеріальної культури чи мистецтва козацьких часів. Дуже часто цим користувалися різні шахраї і підсовували йому “підстарені” речі сучасних майстрів, а він, не замислюючись, усе це скуповував. До сьогодні у Чернігові зберігаються дві шаблі з його колекції, що за легендами належали Мазепі.

 

Ще одну шаблю Мазепи віднайдено нещодавно у Санкт-Петербурзькому ермітажі, але оскільки немає даних експертизи чи будь-якого офіційного документа за підписом відповідальних осіб цього поважного музеєсховища, які б засвідчували її достовірність, ставитися до неї, як до “справжньої мазепинської речі” зарано.

 

Сьогодні шабля знаходиться у закритому фонді музею, куди наших фахівців не пускають».

http://www.hetman.tv-ik.kiev.ua/index.php?go=Pages&in=view&id=32

Наша команда продовжує пошуки виходів на спецхрани Оружейной палати Кремля, Ермітажу, ще кількох музеїв, архівів, секретних сховищ.

Нині почалася багатоходова гра довкола оригіналу парадної шаблі Мазепи, яку ми все ж знайшли в Пітері. І знаємо про неї майже все, аж до номерів і кодів. Прагнемо лише одного – отримати доступ і сфотографувати в присутності російських музейників, аби мати реальне документальне свідчення. Завдання надскладне. До того ж, всі наші заклики до патріотично налаштованих підприємців про фінансову підтримку, залишилися без відповіді.

Дуже цікавить нас і срібна булава полковника Павла Апостола, що тихо лежить в якихось російських закапелках…

Журналісти намагаються зрозуміти, куди зникли золоті, срібні речі, діаманти та інші коштовності, з українських музеїв, вилучені таємними спецгрупами НКВС у 1941 році. Шукаємо наказ про їх створення. Скоріш за все, такі цінності централізовано збиралися в одному місці. Можливо, Гохрані Москви чи Новосибірська. До музеїв їх не повернули. Значить, або лежать десь в Росії, або були передані США та союзникам за поставки зброї під час Другої світової війни.

Ось такі загадки породив лот під назвою «Булава Мазепи». Нізвідки виник, швидко зникнув в приватних колекціях, перетворившись на легенду.

Залишилися лише фотографії. І це є хоч невеликою, але перемогою.

Розшуки культурних цінностей продовжуються!

Віктор Тригуб, редактор журналів «Музеї України» і «Нова Січ»
Категория: Украина | Добавил: kazahd (25.03.2009)
Просмотров: 723 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]