Донька Скоропадського заперечує існування онука Гетьмана!

Важко уявити, аби в Канаді виник іноземець, який  назвав би себе таємним позашлюбним онуком королеви Англії, і почав вимагати собі, скажімо, Онтаріо… Скоріш за все, самозванця ввічливо б арештували, як мінімум, помістивши у спеціалізовану лікарню, назавжди позбавивши візи.

В Україні все не так! Розгул демократії досяг таких меж, що можна назватися онуком Гетьмана Скоропадського, змінити прізвище, заявитися до Києва і почати вимагати майно і землю, які належать громадянам України. На перший погляд – фантастика. І цілком реальна історія, яка ніяк не закінчиться.

Нам вже доводилося писати про сумнівного канадійця, який раптово відчув себе онуком останнього гетьмана. Після розповіді хворої матері, яка назвала його ймовірного батька – Гетьманича Данила Скоропадського, що загадково помер у Лондоні (підозрюють замах радянських спецслужб).

Прозрілий «онук» прилітає до Києва, де йому моментально забезпечується потужна піар-кампанія, ефіри на радіо і телебаченні, публікації у провідних газетах… «Нащадок»  оголосив себе Гетьманом України, розпочавши гучні вояжі різними регіонами у пошуках наївних спонсорів.

Що викликало цікавість служб безпеки кількох козацтв і людей, які знають родину Скоропадських. Було проведено розслідування по лінії Київ – Цюріх-Лондон. Отримана усна телефонна заява останньої доньки Гетьмана Олени Скоропадської-Отт, що відхрестилася від такого «родича». В інтернеті розмістили результати детективу. Журналісти зазнали певного тиску з боку «онука». Статтю зняли з кількох сайтів…

Витримавши театральну паузу «гетьман» повернувся в інформаційний простір.

Більше того, розпочав фактично рейдерську атаку на власність підприємця Алли Добруцької у Тростянці, що на Чернігівщині. Там знаходиться кілька споруд, що входили до маєтностей родини Скоропадських. Нині у Тростянці створюється музей Павла Скоропадського.

Розслідування бурхливої біографії «онука» і його предків поновилося у значно ширших масштабах. Москва, Харків, Лондон, Цюріх, Відень, Канада…

Не витримала О.Скоропадська-Отт, яка вважає цю історію не гідною їх славного роду. Адже, доводиться вивчати особисті стосунки людей, які жили у Лондоні 50 років тому…

Виникли нові свідчення, документи…

Головне, ми отримали офіційну, завірену заяву. Даємо довільну цитату.

«Я, Олена Отт-Скоропадська, остання донька Гетьмана Павла Скоропадського, заявляю:

В Україні з‘явився чоловік з канадським паспортом на прізвище Борис Данилович Скоропадський, який видає себе за онука мого батька і сина мого брата. Це не відповідає правді!

У вересні 1999 року цей чоловік звернувся до мене з листом під прізвищем Борис Тухай-Бей. Просив дозволу на дослідження ДНК. За словами його мами, він є сином Данила Скоропадського.

З огляду на документи, які я маю у приватному архіві брата, я сприйняла заяву Лесі Тухай-Бей з підозрою. Але, щоб зняти сумніви, погодилася на дослідження у Швейцарії.

Були детальні дослідження ДНК мої, Бориса та його мами в інституті Судової медицини при університеті Цюріха.

Результати нам були офіційно повідомлені – спорідненості між мною і Тухай-Беєм немає!

Нащадків Гетьмана Павла Скоропадського по чоловічій лінії не існує!

Олена Отт-Скоропадська

Цюріх

4.12.2008 року»

Виходить, що всі заяви для ЗМІ особи, що видає себе за «онука» не мають ніякого документального підтвердження і є недостовірними! Більше того, часто образливими, провокаційними, такими, що шкодять репутації багатьох осіб і структур.

Обурює бездіяльність органів державної влади України – в країні виникає сумнівна особа з паспортом іншої країни, що намагається впливати на політичну ситуацію, паплюжить честь Президента України і вищих органів влади, претендує на певні матеріальні цінності… Чому мовчать спеціальні служби? Чому не проведено відповідного розслідування, перевірки? Хто, коли, як, на яких підставах видав цій людині візу? Чому її і досі не анульовано? Взагалі, подібних діячів слід нещадно висилати з країни після детальної контррозвідувальної і психіатричної перевірки.

Ми маємо відповідні заяви від кількох структур, громадських діячів на ім‘я Президента України, у яких є вимоги посилити контроль за перебуванням на нашій території подібних осіб, а у цьому конкретному випадку – після державної перевірки, примусову депортацію з країни без права повернення.

Кожна цивілізована країна повинна вміти захищати інтереси власних громадян і національні пріоритети. Інакше, подібні «нащадки» елементарно роздеруть Україну на шматки, перетворивши українців на різновид покірних рабів…

Чекаємо офіційної реакції.

Відділ міжнародних розслідувань журналу «Музеї України», газети «Німеччина сьогодні»

Можливо, найближчим часом, наш представник вирушить до Цюріха…

© Гетьманич Борис Данилович Скоропадський 
Скоропадський: удома в Тростянці


19:32 30.12.2008

Мій обов’язок - зберегти сад, розбудувати спадщину в зелений туризм з культурними, історичними і традиційними напрямками – церква, музей, готель, конюшні, козацька школа і табір для молоді із професійними екскурсіями.

Гетьманич Борис Данилович Скоропадський у Тростянці (грудень 2008 р.)


Декілька тижнів тому я знову мав величезну приємність побувати у моєму рідному краї, в Тростянці, Ічнянський район, Чернігівська область. 

Тут мій пра-прадід Іван Михайлович Скоропадський збудував найбільший і найпрекрасніший дендропарк у цілій Європі, 204 гектара краси і любові. 

Це був третій раз цього року, що я мав честь бути на тій землі, де літами бігав в юності мій дід, Гетьман Павло Петрович Скоропадський, і де чотири покоління роду Скоропадських виховувались, жили і працювали на цій Богом даній козацькій землі. Не можу вам передати словами, як добре моя душа там почувається, але слід сказати, для мене - це рай. 

Головною причиною мого перебування тут цим разом було офіційне знайомство з громадою Тростянця, яке відбулося в залі культури села Тростянець, щоб суспільство почуло прямо від мене, чому я так часто приїжджаю, і які мої плани на майбутнє. 

Приємно, що мене і мої ідеї прийняла громада, із позитивними відгуками і запитаннями, коли я розповів, що перш за все мій обов’язок - зберегти сад, і що я хочу розбудувати спадщину в зелений туризм з культурними, історичними і традиційними напрямками – церква, музей, готель, конюшні, козацька школа й табір для молоді із професійними екскурсіями, що можуть тривати від одного дня до тижня. 

Результат такого проекту розбудить історичну істину про славетний рід Скоропадських, що і як вони зробили для добра і величі нашої Батькіщини від початку 17 століття, одкриє широкі можливості для інтерактивного вивчення культури і мистецтв наших предків, розповість правду про Другий Гетьманат і нашу ПЕРШУ незалежну Українську Державу 1918 року, не тільки як Гетьман Павло Скоропадський її збудував, а хто і як йому заважав. 

У козацьких традиціях відвідувачі цілого світу також будуть мати можливість осолоджуватись під час екскурсій чудовим дендропарком, дихаючи чистим повітрям, і назавжди закарбуються в їхню пам’ять чудесні краєвиди дендропарку, над створенням якого мій пращур з любов’ю і величезною самовіддачею працював 54 роки. 

До речі, Іван Михайлович Скоропадський так сильно любив «Тростянець», що тут похований і нині на могилі залишилася його авто-епітафія: 

«Люб’язний перехожий! Сад, у якому ти гуляєш, посаджений мною; він був втіхою у моєму житті. Якщо ти помітиш безлад, що веде до його знищення, то скажи про це господарю: ти зробиш добру справу»

http://observer.sd.org.ua/news.php?id=15977